РЕЦЕНЗІЇ РЕЦЕНЗІЯ НА КНИГУ ПРОФЕСОРА ПОЗНАНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. А. МІЦКЕВИЧА З. РАДВАНЬСЬКОГО “АЛЬФРЕД ОГАНОВИЧ – БАТЬКО ПОЗНАНСЬКОЇ ЦИВІЛІСТИКИ”
Б. Тищик1
Професор, завідувач кафедри теорії та історії держави та права
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Університетська, 1, 79000 Львів, Україна
Кілька років тому на факультеті права і адміністрації Познанського університету
імені Адама Міцкевича з ініціативи декана проф. А. Шварца було започатковано
надзвичайно цікаву та корисну серію книг-біографій “Magistre Nostri” про видатних
науково-педагогічних працівників минулого. Серія корисна передусім тому, що з
плином часу молодші покоління працівників, а тим більше студенти, майже нічого не
знають про видатних науковців і педагогів, які працювали на факультеті у минулі
часи, творили його академічне обличчя, науково-педагогічний авторитет як у себе в
країні, так і за кордоном.
У Познанському університеті вже вийшло декілька книг з цієї серії, головним
редактором яких є професор Андрій Гульчинський. Найновішою з них є книжка,
присвячена професору Альфреду Огановичу1. Її підготував проф. Збігнєв
Радваньський. У книзі зібрані і подані до відома читачів цікаві біографічні дані
стосовно проф. Огановича.
Отже, проф. А. Оганович народився у Львові 31 березня 1888 р. у вірменській
родині. Його прадід був одним з перших докторів права у новоствореному
університеті Яна Казимира у Львові, а батько – суддею Львівського апеляційного
суду. Мати Огановича теж походила з правничої родини була дочкою судді, а її
брат – прокурором Верховного суду у Відні. За віросповіданням родина Огановичів
належала до вірменсько-католицької унійної церкви.
А. Оганович, як подає у своїй книзі З. Радваньський, закінчив у Львові гімназію
та вступив на виділ (факультет_____) права Львівського університету. Закінчив його у
1910 р. (навчання тоді тривало чотири роки). Під час навчання глибше зацікавився
історією польського права, особливо церковного, у зв’язку з чим записався на лекції і
семінари проф. Освальда Бальцера, який очолював тоді кафедру історії польського
права, та проф. Владислава Абрагама – видатного знавця церковного права.
Цікавився також філософією.
У 1915 р. А. Оганович переїхав у Варшаву, де почав працювати асистентом у
місцевому університеті, одночасно влаштувавшись на посаду у державну фінансову
прокуратуру. Це була для нього добра практична школа.
Ще в 1911 р. А. Оганович став доктором права, склавши відповідні іспити і
опублікувавши свою першу монографію під назвою “Державні зобов’язання
духовенства у Польщі” в другій половині XV – перших десятиліттях XVІ ст.
Праця у фінансовій прокуратурі змінила напрям наукового зацікавлення
А. Огановича, він почав досліджувати проблеми цивільного права. Керівником його
досліджень став відомий варшавський професор-цивіліст Е. Тіль, а згодом
проф. Р. Лонгшан де Бер’є.
Після проходження річного стажування у Берлінському університеті (1912–
1913 рр.) А. Оганович захистив габілітацію і розпочав роботу у Познанському
університеті. Він пише кілька монографій, бере участь у з’їздах польських правників.
У вересні 1919 р. йому присвоєно звання надзвичайного професора, а в червні
1920 р. указом Начальника держави Ю. Пілсудського – звання професора звичайного.
У Познанському університеті він читав лекції та проводив семінари з цивільного
права. У 1922 р. Рада виділу права обрала його своїм делегатом до складу
університетського сенату, а на 1923–1924 рр. – деканом виділу (факультету).
У 1930–1935 рр. А. Оганович був обраний депутатом парламенту країни – сенату,
а також членом урядової комісії з підготовки аграрних реформ.
Проф. А. Оганович став одним з найвідоміших польських спеціалістів у галузі
господарського права. Його було відзначено високими урядовими нагородами –
Командорським хрестом Полонія Растітута (1928) і Золотим хрестом Заслуги (1938).
Довгі роки проф. А. Оганович завідував кафедрою цивільного права
Познанського університету, а в 1948–1950 рр. знову став деканом виділу права. Був
головним редактором наукових журналів, головою різних наукових товариств і
організацій. У 1965 р. Познанський університет присвоїв йому титул доктора honoris
cаusa, а з нагоди його 75-ліття та 55-ліття наукової праці і 90-ліття та 70-ліття
наукової праці університет видав дві ювілейні п’амяткові книги.
Проф. А. Оганович був автором кількох підручників з цивільного права, шести
монографій, кількох сотень статей, рецензій, матеріалів. Його недарма вважали і
вважають батьком познанської цивілістики. Помер проф. А. Оганович 21 березня
1984 р. у віці 96 років. Похований у м. Познані.
Усю цю інформацію, яку ми вважали за потрібне довести до відома українських
правознавців-науковців, практиків і студентів, почерпнуто з рецензованої книги
проф. З. Радваньського, що зайвий раз свідчить про корисність таких біографічних
публікацій про відомих і заслужених науково-педагогічних працівників – у нашому
випадку Познанського університету. Приклад гідний для наслідування.