ОКРЕМІ АСПЕКТИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ МЕТОДИКИ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
4. завдання криміналістичної методики судового розгляду кримінальних справ і її
зв’язки з іншими складовими криміналістики;
5. система методики судового розгляду кримінальних справ, її структурні елементи;
6. поняття, класифікація і структура окремих методик судового розгляду
кримінальних справ;
7. роль криміналістичних характеристик злочинів відповідних видів (груп) та
інформації зі справи про особливості процесу дослідження події злочину на
досудових стадіях кримінального судочинства у створенні й змісті окремих
методик.
Від напрацьованості (розробленості) цих питань у кінцевому підсумку залежать
створення ефективних окремих методик та успіх їхнього застосування у вирішенні
судом кримінальних справ.
2. Окремі методики судового розгляду кримінальних справ певних категорій. Вони
є науково обґрунтованими системами методичних рекомендацій для суду, державного
обвинувача і професійного захисника з підготовки та безпосереднього здійснення ними
судового розгляду кримінальних справ щодо окремих видів (груп) злочинів.
Рекомендації, що напрацьовуються у межах першого розділу, стосуються
вивчення, узагальнення слідчої й судової практики, виокремлення насамперед
типових, і таких, що більш або менш часто повторюються, судових ситуацій, які
трапляються у багатьох або навіть у всіх категоріях справ. Для судового розгляду
кримінальних справ найхарактернішими і такими, що нагально вимагають
напрацювання криміналістичних рекомендацій, є три із уже згадуваних судові
ситуації, з якими, наразі, найчастіше і стикаються практики: необхідність заповнення
у суді прогалин досудового розслідування; наявність неусунених суперечностей у
доказовому матеріалі; дослідження доказів, які суттєво змінились у ході судового
розгляду порівняно із досудовим розслідуванням.
Різноманіття злочинів, передбачених Кримінальним Кодексом України,
зумовлює необхідність існування певного комплексу окремих методик не лише щодо
їх розслідування, а й судового розгляду щодо них кримінальних справ.
Так чи інакше кожна окрема методика має містити рекомендації пошуку
відповідей на такі запитання:
а) що потрібно встановлювати у конкретній категорії справ; яке коло обставин
підлягає встановленню (доказуванню), керуючись нормою ст. 64 КПК України,
положень кримінально-правової, криміналістичної, кримінологічної та психологічної
характеристик відповідного роду, виду чи підвиду злочинів;
б) як, яким шляхом, за допомогою яких, першочергово, судово-процесуальних
дій з’ясовуватимуть зазначені обставини (це значною мірою залежить від судової
ситуації, що формується у справі, найбільш розповсюджені з яких – типові – також
повинні відобразитись у відповідній окремій методиці);
в) в якій послідовності повинні бути виконані згадані судові та судово-слідчі дії;
як тактично, і за допомогою яких технічних засобів їх здійснюватимуть;
г) для сторін, що беруть участь у справі, насамперед – обвинувачення і захисту –
важливим є ще один аспект методики: як передбачувані результати дослідження
доказів можуть відобразитись на формуванні позиції кожної з них і
використовуватися у судових дебатах.
1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика.
Учебник для вузов / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Издательская группа НОРМА-
ИНФРА.М, М., 1999. – 990 с.
2. Актуальные проблемы советской криминалистики. – М.: Юрид. лит. 1976. – 216 с.
3. Белкин Р.С. История отечественной криминалистики. – М.: Издательство НОРМА,
1999. – 496 с.
4. Васильев А.Н., Яблоков Н.П. Предмет, система и теоретические основы
криминалистики. – М.: Юрид. лит., 1984. – 348 с.
5. Возгрин И.А. Введение в криминалистику: История, основы теории, библиография. –
СПб.: Издательство „Юридический __________центр Пресс”, 2003. – 475 с.
6. Возгрин И.А. Общие положения методики расследования отдельных видов
преступлений. – Л.: ИУСР, 1976. – 234 с.
7. Кисленко С.Л., Комиссаров В.И. Судебное следствие: состояние и
перспективыразвития. – М.: Издательство „Юрлитинформ”, 2003. – 176 с.
8. Криминалистика: Учебник / Под ред. Л.Я. Драпкина, В.Н. Карагодина. – М.: Юрид.
лит., 2004. – 896 с.
9. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За
загальною редакцією В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. – К.: ФОРУМ, 2003. 938 с.
10. Новий тлумачний словник української мови: у 4-х т. Т. 2 / Укладачі В.В. Яременко,
О.М. Сліпушко. – К.: Аконіт, 1999. – 910 с.
11. Руководство для государственных обвинителей: криминалистический аспект
деятельности / Под ред. О.Н. Коршуновой. – СПб.: Издательство „Юридический цент
Пресс”, 2003. – 688 с.